Серед літа над полями Херсонщини чи Запоріжжя здіймається вітер, який не приносить полегшення, а навпаки — обпікає обличчя, наче з відчинених дверцят печі. Листя на кукурудзі скручується за кілька годин, колосся пшениці висихає, не встигнувши налитися, а повітря стає таким сухим, що губи тріскаються. Це суховій — явище, добре знайоме кожному хліборобу півдня та сходу України і одна з головних загроз для врожаю в степовій зоні. Поговоримо про те, звідки він береться, чому такий шкідливий і як із ним дають раду.
Що таке суховій
Суховієм метеорологи називають вітер із високою температурою та дуже низькою відносною вологістю повітря. Типові критерії — температура вище приблизно двадцяти п’яти градусів, вологість нижче тридцяти відсотків і швидкість вітру від п’яти метрів за секунду. Головна його особливість — величезна здатність забирати вологу: за добу суховію рослина й ґрунт можуть втратити стільки води, скільки за тиждень звичайної спеки.
Суховії поділяють за інтенсивністю: слабкі, середні, сильні та дуже сильні залежно від поєднання температури, вологості й швидкості вітру. Слабкий суховій майже не шкодить, якщо в ґрунті є запас вологи. Сильний і дуже сильний за кілька днів здатен знищити або суттєво знизити врожай зернових, соняшнику та овочів навіть на зрошуваних полях.
Звідки приходить гарячий вітер
Класична схема така: над південно-східною частиною Європи або над Казахстаном і Середньою Азією встановлюється потужний антициклон. На його периферії повітря рухається на українські степи зі сходу або південного сходу, проходячи над розпеченими пустелями й напівпустелями. Воно і так сухе, а при опусканні в антициклоні додатково нагрівається і втрачає залишки вологи. Саме так народжуються найтриваліші суховії, що можуть тримати степ у лещатах по тижню й більше.
Є й інший, локальний сценарій: тривала спека без дощів у самому регіоні. Пересохлий ґрунт не віддає вологи повітрю, і будь-який помірний вітер при високій температурі перетворюється на суховій. Такі «місцеві» суховії коротші, але трапляються частіше й охоплюють іноді навіть лісостепові області. В останні десятиліття аграрії відзначають, що межа суховійної зони поступово зміщується на північ, і господарства Черкащини чи Київщини дедалі частіше стикаються з явищем, яке раніше вважали суто південним.
Де й коли суховії найчастіші
Зона найбільшого ризику — степові області: Херсонська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська та південь Харківщини. Тут суховійних днів за теплий сезон може бути кілька десятків. У лісостепу — Полтавщина, Кіровоградщина, Вінниччина — вони трапляються рідше, а на Поліссі та в Карпатах їх майже не буває.
Найнебезпечніший період — травень–липень, коли суховій припадає на критичні фази розвитку озимих та ярих культур: вихід у трубку, колосіння, цвітіння і налив зерна. Серпневі суховії шкодять соняшнику та кукурудзі. Аграріям півдня в ці місяці варто щодня стежити за прогнозом вологості й вітру, зокрема meteo.ua публікує попередження про суховії та пожежну небезпеку для кожної області.
Тривалість суховію різна: від одного-двох днів до двох тижнів поспіль. Короткі епізоди небезпечні лише тоді, коли збігаються з цвітінням або наливом зерна. Довгі суховії, що накладаються на весняну посуху, перетворюються на справжнє стихійне лихо для цілих районів, і саме такі роки аграрії потім довго згадують як неврожайні.
Чим шкідливий суховій
Удар суховію по господарству багатогранний, і його наслідки видно далеко за межами поля:
- Запал і захват зерна. Колосся висихає передчасно, зерно залишається щуплим і легким, урожайність падає.
- Опік листя. Рослини не встигають випаровувати вологу, тканини перегріваються і відмирають.
- Осипання квіток і зав’язі у плодових дерев, винограду, овочевих культур.
- Виснаження ґрунтової вологи й утворення на поверхні щільної кірки.
- Пилові бурі. Сильний суховій здіймає верхній шар сухого ґрунту і переносить його на кілометри, оголюючи посіви.
- Пожежна небезпека. Суха трава й стерня спалахують від найменшої іскри, а вітер за хвилини розносить вогонь.
- Навантаження на людей і тварин. Перегрів, зневоднення, загострення серцево-судинних хвороб.
Як захищаються від суховію
Українська агрономічна школа століттями шукала відповіді на цю загрозу, і головна з них — полезахисні лісосмуги. Ряди дерев уздовж полів знижують швидкість вітру, затримують сніг узимку і зберігають вологу в ґрунті. Там, де лісосмуги вирубали або занедбали, суховії шкодять значно сильніше. Другий інструмент — зрошення: полив у найгарячіші дні не лише живить рослини, а й підвищує вологість приземного повітря.
Важливі також агротехнічні прийоми: посухостійкі сорти, ранні строки сівби, щоб критичні фази минули до суховіїв, мульчування, мінімальний обробіток ґрунту для збереження вологи, боронування для руйнування кірки. Для планування сівозміни і вибору культур аграрії аналізують багаторічні дані про вологість і температуру в своєму районі — архів спостережень метеостанцій за минулі роки можна переглянути ось тут, порівнявши, у які декади суховії повторювалися найчастіше.
Підсумок
Суховій — гарячий сухий вітер антициклонального походження, який за лічені дні здатен забрати в степу врожай, вологу й спокій. Він не такий видовищний, як гроза чи смерч, але економічно, можливо, найзатратніше явище для аграрного півдня України. Проти нього працюють перевірені засоби: лісосмуги, зрошення, посухостійкі сорти й грамотне планування сівби на основі кліматичних даних. Розуміючи природу суховію, господар не бореться з вітром, а вчиться жити поруч із ним.
